У житті Світлани Микитівни війна двічі перекреслювала звичний світ.

У 2014 році вона була змушена залишити рідну Горлівку та переїхати до Бахмута. Після 42 років праці лікарем здавалося, що попереду настане спокійний період життя. Але історія розпорядилася інакше.

У 2022 році війна знову змусила всю родину залишити дім. Цього разу — Бахмут. Новим прихистком став Дніпро.

Те, що колись було улюбленим заняттям для душі, перетворилося на справу, яка зігріває інших. Вона почала в’язати теплі шкарпетки для поранених захисників у шпиталях та військових на передовій.

За цей час її руками створено вже близько 300 пар шкарпеток. А можливо, й більше — вона давно перестала рахувати.

У кожну петлю пані Світлана вкладає частинку своєї душі. Її вироби — це не просто теплі шкарпетки, а символ людяності, вдячності, підтримки та віри в тих, хто боронить Україну. Саме такі маленькі, але щирі вчинки допомагають нашим захисникам відчувати, що про них пам’ятають і ними щиро опікуються.

У 2024 році пані Світлана Царьова стала учасницею та фіналісткою заходу «Я маю талант. Незламні українці», який організував Благодійний фонд «Центр допомоги переселенцям та ветеранам». Саме там вона поділилася своєю історією, довівши, що талант, доброта та бажання допомагати сильніші за будь-які життєві випробування.

Історія пані Світлани — це нагадування про те, що справжня стійкість народжується там, де навіть після втрат людина знаходить сили підтримувати інших.

Щиро бажаємо пані Світлані міцного здоров’я, невичерпної енергії, родинного тепла, натхнення, нових звершень, підтримки близьких та мирного неба. Нехай добро, яке Ви щодня даруєте людям, обов’язково повертається до Вас сторицею. Дякуємо за Ваше велике серце та приклад незламності!