Дата публікації: 26 вересня 2026 року

«Запашна думка»: як аромати трав і традиції повертають додому

Часом достатньо вдихнути аромат трав, щоб подумки повернутися додому. Туди, де бабуся заварювала чай, де пахло літом, а за спільним столом збиралися найрідніші… 
 
Нещодавно у благодійному фонді «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» відбулася чергова зустріч «Кола жіночої єдності» — «Запашна думка». Про наше коріння, культурну ідентичність і спадщину, яку ми зберігаємо у спогадах, смаках, ароматах та родинних традиціях. 
 
 Наші учасниці вдихали пахощі українського різнотрав’я, створювали власні чайні напої та згадували, як у їхніх родинах збирали, сушили й заварювали трави. Знайомі аромати повертали до маминих рук, бабусиних порад, до знань, які передавалися від покоління до покоління.
 
Для жінок, яким довелося залишити рідні домівки, такі миті мають особливу цінність. Бо дім продовжує жити в нашій пам’яті. І коли ми ділимося нею, поруч з’являються люди, з якими знову можна відчути тепло, довіру та близькість. 
 А продовжила зустріч дегустація українського сала! Знайомий смак став ще одним приводом поговорити про своє, рідне. Адже наша гастрономічна спадщина — це і родинні рецепти, і гостинність, і звичка пригощати, ділитися та збирати людей за одним столом.
 
Саме так традиції залишаються живими: коли ми повертаємо їх у повсякденність, передаємо дітям, ділимося одне з одним. У час війни цей зв’язок із власним корінням допомагає знаходити внутрішню опору й відчувати свою належність до великої української родини. 
 
 Такі зустрічі зміцнюють нашу стійкість і згуртованість. Через щирі розмови, спільну творчість і родинні спогади народжується довіра. А з неї — готовність почути, підтримати, простягнути руку допомоги. Тут можна видихнути, поділитися тим, що на серці, та відчути: «Я не сама. Поруч є люди, які мене розуміють».
Ми не завжди можемо змінити обставини, але можемо допомогти одна одній вистояти. Іноді цей шлях починається з чашки запашного чаю, теплого слова та місця за спільним столом. 
 
 Щиро дякуємо Любові Нелюбовій, співзасновниці української компанії «Примафлора», за знайомство зі світом трав і ароматів, за знання та увагу до наших учасниць!
 
 Дякуємо Наталія Готовець за теплу модерацію, чуйність і атмосферу, у якій кожна жінка могла бути почутою.
 
 Вдячні Міжнародний фонд "Відродження" Brot für die Welt за підтримку та можливість проводити такі зустрічі — берегти українську культурну спадщину, зміцнювати зв’язки між людьми та разом відновлювати сили.
 
Дякуємо кожній учасниці за відкритість і частинку своєї родинної історії. Поки ми пам’ятаємо, ділимося й передаємо далі — наше коріння живе. А поки підтримуємо одна одну — маємо силу зростати й вистояти разом.