У кожної людини, яка рятувалася від повномасштабного вторгнення – своя, жахлива історія, від якої накатають сльози на очі. Щодня наші волонтери допомагають переселенцям й пропускають крізь себе емоції, які пережила людина й вирішала поділитися переживаннями…

Наталія врятувалася від війни з Сєвєродонецька. Коли згадує ті звірства окупантів та їх бездумні, хаотичні обстріли, аж здригається, але продовжує свою розповідь:

«Більше 30 днів ми мешкали у підвалі. Вороги настільки щільно обстрілювали Сєвєродонецьк, що неможливо було висунути голову у прямому сенсі. Вони стріляли ракетами та іншим знаряддям вбивства, куди очі дивилися. Коли у нашому будинку почали вилітати шибки, стало зрозуміло, що «переїжджаємо у підвал на постійну основу. Перенесли туди спальні місця, їжу, воду, засоби індивідуальної гігієни. З часом обстріли стали взагалі смертоносними й я прийняла рішення евакуюватися. В один з днів нам оголосили про можливість виїхати, під’їхала маршрутка й ось таким чином я дісталася до Дніпра. В мене тут друзі, які допомогли у перший час, а зараз – намагаюся відновити життя з нуля… Вороги вкрали у мене життя, у всіх нас, хто рятувався з Донеччини та інших областей», - розповідає жінка.

 На жаль, її будинок у рідному місті зазнав серйозних пошкоджень. Повертатися нікуди, але Наталія не втрачає оптимізму та вірить у перемогу України.

01.04.2023 / 16-06